Життєвий плин марнот нікчемних,
Що в сутності своїй несуть тугу,
В бентежній поспілі привів мене до втоми,
Навіщо і куди я так спішу?
Летить невпинно час. І б’є ключем тривоги:
“Хутчій, не зволікай, іди!” а як іти?
Де впевненність знання дороги?
Невже іду, аби лиш йти?
За кроком крок у ритмі звички
І швидкий темп. Шукаю всюди й все.
Натомість радості – скорбота серця.
Натомість миру – бідкання душі.
Обтяжена неспокоєм вона,
Занепокоєна невіданням дороги,
Втомилась у надмірі поривань,
У суті – поривань тривожних.
Час зупинитись і прийти у себе
Змінитися до глибини душі,
І в чистоті бажань споглянути у небо,
Де святість Божа – втілення мети.
Безкрая синь простору пролягла
Милує око славна височінь.
Чаруєш ти мене і кличеш: “Без вагань
Готуйся до підхоплення у Рідний Дім!”
О, Батьківська країно, рідна сторона,
Я прагну з серцем мудрим увійти до Тебе,
В Тобі – любові,миру, святості сповна,
“Вся Богу слава!” – у житті твоєму кредо
у злеті погляду торкаюсь небосхилу,
вдивляюсь зором в світлу дивину,
Спокоє неба, я до тебе серцем лину,
Полониш все моє єство, шліфуючи мету.
Жива надія нівелює втому
В тобі, Христос і сила є і міць.
Твоє життя – зразок любові,
Якщо люблю – знання шляху подасть Отець.
Якщо люблю – то хоч впаду я, встану.
У час скорботи спокій Ти зішлеш
Навчи ж довіритись Тобі у всьому,
Довіритись в земнім шляху, аж доки Ти прийдеш. Амінь.
Прочитано 3628 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 4,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Юліє!
Не поспішайте: у Вас добрі вірші, але дещо недоопрацьовані.
Наприклад, у цьому вірші перша частина сирувата. А після її доопрацювання у Вас й друга частина покращиться, хоча б за рахунок виправлення пунктуації.
Щасти Вам!
Гамла - женя блох Название города произошло от ивритского слова"гамаль"-верблюд.Очертание горы на которой был построен город,напоминает верблюжий горб.Первые упоминания об этом городе относятся к бронзовому веку.Это была небольшая крепость.Но во втором веке до Р.Х.она была разрушена.В 60г.историк Иосиф Флавий был одним из тех,ктоукреплял городскую стену.В это время там живут мирные жители сбежавшие от римского ига.Первым пытался покорить крепость римский наместник царь Агриппа Второй.Семь месяцев длилась осада.Но Агриппа вынужден был отступить.Через время к городу приступили три легиона,которые в течении трех месяцев осаждали город.И город пал.Теснимые на самую высокую точку горы,потеряв надежду на спасение,жители-в том числе дети и женщины,старики-бросались вниз в Глубочайшее ущелье.И в небо улетало эхом:"Шма,Исраель".Слушай Израиль.Бог определил границы Израиля,но почему сегодня так многим хочется на этих исторических местах провести границы 1967 года?
А мне хочется,чтобы Израиль понял смысл той последней молитвы Гамлы"Слушай Израиль,Бог Един".