Вспоминаю помаленьку
Домик наш и деревеньку,
Где грустили и любили.
Где не худо – бедно жили.
Там мы не были богаты.
Денег не было.Зарплаты
Ждали ,словно манну с неба.
Ели вдоволь...Мяса? Хлеба?
Так и жили.Пусть и худо.
Пусть,что было – и не чудо,
Но всё чаще я скучаю.
Деревеньку вспоминаю,
Где кругом тебе знакомо
Всё давно.Давно не ново,
Но о чём в краю далёком
Вспомнишь ,вздрогнешь ненароком.
Поглядишь вокруг...Красиво.
Словно в сказке,чудо – диво,
Но нет радости.Чужое.
Не знакомое...Родное
Пусть и косо,пусть и криво ,
Но всегда тобой любимо .
Февраль.2009.Н.Зимин.Woodland .
Комментарий автора: Поглядишь вокруг...Красиво .
Словно в сказке , чудо – диво .
Но нет радости .Чужое .
Не знакомое...Родное
Пусть и косо,пусть и криво ,
Но всегда тобой любимо .
Николай Зимин,
USA
Пишу стихи давно.О Боге и Христе начал писать год назад.Родом с Украины.Из маленького шахтерского городка Снежное на Донбассе,Донецкой области.Очень люблю писать стихи.Начал писать еще в детские годы,но по-настоящему занимаюсь этим 10 лет с перерывами.Много стихов мною утрачено при переезде в США.Многое ушло безвозвратно.А жаль.Писал очень неплохо...Очень люблю Тютчева,Блока,Есенина,Ахматову,Евтушенко,Рогозина...Судить вам.С уважением,Н.Зимин.г.Сакраменто.Калифорния. e-mail автора:Niktop1959@hotmail.com
Прочитано 7068 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Правдиво. Комментарий автора: Радион, спасибо.Мои корни - украинская деревня Дмитриевка, на Донбассе.Там - могилы моих предков.А здесь - пустота .Красиво,сыто,но не в набитом брюхе счастье человеческое. Я думаю ,я здесь лишний.А там уже чужой .Но сердце мое - там.Н. Зимин.
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
