кто могбы спорить с Богом?
кто мог с Него спросить,
и где же эти силы
всё это пережить.
ночное небо страшно.
свинцовы небеса
и чёрная за черной
проходит полоса.
Но разве так бывает,
что Бог меня забыл?
скорее пламя ада
свой поубавит пыл.
наступит утро ясное,
открыты небеса
и чёрная на белую
смениться полоса
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Місіонерам Господа Ісуса - Василь Мартинюк Ці вірші я присвятив усім місіонерам. Але коли їх писав, то мав на увазі перш за все місіонерів "Голосу надії", з якими спілкувався і яких найкраще знав. Зокрема, коли писав перший вірш, то перед очима мого серця були Віталій Онищук та Любов Онищук - рідні брат і сестра, що звіщали Добру Новину в далекій холодній Республіці Комі.
